Від дизайнера до підприємця: створення продукту мрії з нуля за допомогою АІ

TL;DR

Про що ця стаття? Це перша частина практичного гайду, де я детально описую свій 10-місячний шлях від звичайного дизайнера інтерфейсів, що має ідею, до підприємця, що створює повноцінний продукт з нуля. Усе це з особливим акцентом на використанні штучного інтелекту для покращення кожного кроку.

Для кого вона? Насамперед для дизайнерів, що прагнуть стати фаундерами, а також будь-кого, хто хоче ефективно створювати цифрові продукти та цікавиться, як використовувати ШІ в ролі корисного асистента.

Що ви дізнаєтесь? Як визначити свою "Big Idea", зрозуміти її потенціал, поспілкуватися з користувачами, налаштувати весь робочий процес за допомогою АІ та найголовніше – створити потужний дизайн. І все це на основі практичного досвіду.

Моя амбітна ціль? Показати вам не легку, проте чітку інструкцію з перетворення мрії на реальність. Також ця стаття є моєю спробою переосмислити класичні дизайн кейси з Dribbble/Behance, до яких ми всі так звикли, але яким вже давно не довіряємо.

Орієнтовний час прочитання: 60 хвилин.

Вступ

10 місяців роботи по вечорах та вихідних, купа експериментів з АІ, 70+ фінальних дизайнів та ще більше варіацій. І найголовніше – безліч цінних знань.

Все почалося минулого літа зі звичайної ідеї, що прийшла в голову перед сном. А продовжилося дуже влучним курсом для підприємців від Проджектора. Тоді я навіть не міг уявити, наскільки рішення почати роботу над особистим продуктом вплине на мою карʼєру.

Я Володимир Мерленко, працюю в чудовій сфері дизайну близько чотирьох років, з яких останні два досліджую ШІ та застосовую його у своїй роботі. Пишу про це статті, веду невеличкий блог на лінкдині, проводжу лекції та менторські сесії.

Протягом останнього року у вільний час я також створюю продукт, який має на меті допомогти айтівцям нарешті вивчити навички, що завжди відкладалися на потім, і зробити це легко, швидко та персоналізовано.

На фото знизу ви бачите те, як звикли працювати більшість команд: багато дзвінків, на які, чесно кажучи, можна було б не заходити, складна комунікація, бюрократія, яка усіх сповільнює. А ще безліч годин, витрачених на нудні завдання, що часто навіть не мають впливу на реальний продукт.

А ось новий підхід – один дизайнер, який може виконати більше роботи, ніж раніше робила ціла команда. Ця стаття є першою частиною матеріалу, де я ділюся з вами своїм шляхом до створення повноцінного продукту. А також розповідаю, як покращити весь цей процес за допомогою штучного інтелекту.

Отже, виділіть годину в календарі, заварюйте каву та приступаймо!

Big Idea

Людський мозок любить чіткість. Починати завжди важко, особливо, якщо ви не до кінця розумієте, що вас очікує попереду. Створення продуктів з нуля точно не про це. Та все ж існує корисна активність, яка допоможе вам зімітувати таку стабільність і збільшить бажання рухатися вперед – документ під назвою "Big Idea".

Ще однією перешкодою є те, що фаундери початківці схильні вважати свої ідеї чудовими, та реальність часто доводить протилежне. Цей документ допоможе детально розібратися і оцінити потенціал, а також виявити можливі ризики до того, як доведеться вкладати купу часу та ресурсів.

З чого він складається

• Problem Statement
• User Persona
• Assumptions and Hypotheses
• Competitive Analysis
• Business Plan
• StoryBrand Framework
• Service UX Map
• Information Architecture
• MVP Requirements
• Parking Lot

Це ітеративний процес

По-перше, перерахований перелік є тим, як би подібний документ мав виглядати з часом. На початку цілком окей описувати кожну секцію в зручному для вас порядку. Не очікуйте, що з першого разу все вийде ідеально. Моя "Big Idea" еволюціонувала багато разів, особливо після досліджень та тестувань. І це гарний знак, який означає, що ви вчитеся та адаптуєте продукт до реальності.

По-друге, нормально з часом зрозуміти, що ваша ідея не працює – не вирішує справжньої проблеми або ж витрачатиме більше, ніж буде приносити. Краще дійти до цього на ранньому етапі та змінити напрямок або ж зупинитися... Хоча, якщо ви дочитали до цього моменту, ви навряд чи з тих, хто зупиняється.

Пам'ятайте, мета – не довести, що ваш задум ідеальний, а глибоко зрозуміти його потенціал та виклики, які стоятимуть перед вами в майбутньому.

Давайте детально розберемо кожен з аспектів і те, як з легкістю їх формувати, використовуючи власні знання та АІ інструменти.

Чітко визначте проблему

Problem Statement – це короткий опис проблеми, яку ви хочете вирішити за допомогою продукту. Він допомагає зрозуміти фокус майбутньої роботи та зосередитись на чіткому завданні. Існує багато різних формул написання Problem Statement, та насправді вам потрібно відповісти лише на три запитання:

1. Яка проблема існує, проте ніхто її (якісно) не вирішує? – Допоможе визначити прогалину серед наявних продуктів.
2. Хто найбільше страждає від цієї проблеми? – Вкаже на вашу цільову аудиторію і допоможе впевнитися, що ви не створюєте продукт "для всіх".
3. Як ваше рішення зробить їхнє життя кращим? – Пояснить вашу унікальність серед конкурентів.

Приклад Problem Statement, який я робив для PDPro на самому початку:

А ось те, як він еволюціонував з часом (примітка – коли лише починаєте, краще не описувати problem statement функціоналом, а фокусуватися саме на проблемах, радше ніж на конкретних рішеннях):

Опишіть цільову аудиторію

User Persona допомагає памʼятати, для кого саме ви створюєте продукт. Кожного разу, коли вам у голову прийде нова ідея, варто узгодити її з цією персоною, щоб уникнути частої проблеми – створення функціоналу замість задоволення потреб.

Почати можна з прото-персони, тобто того, як ви її собі уявляєте, не маючи при цьому якихось чітких даних для підтвердження. Надалі потрібно буде поступово вдосконалювати персону, зважаючи на нові знання (наприклад, після опитувань чи інтервʼю).

Такий опис напряму залежить від вашого продукту. Немає одного списку характеристик, який би завжди працював. Та все ж я б радив зосередитись на чотирьох категоріях:

• Контекст
• Поведінка
• Наявні проблеми
• Цілі

Приклад для кращого розуміння:

Перетворіть припущення на гіпотези

Існує два типи гіпотез – ті, що базуються на користувацьких, продуктових або бізнесових припущеннях і ті, що формуються на основі функціоналу. Гіпотеза ж, по суті, є тим самим припущенням, до якого ще додатково дописали метод дослідження.

Більшість дизайнерів, і я в тому числі, не люблять їх формувати, та насправді це досить легко, якщо дотримуватися формул:

1. Я вважаю, що [припущення є правдивим/неправдивим], і зможу дізнатися це за допомогою [методу дослідження].
2. Я досягну [результату], якщо [категорія користувачів] отримає [цінність], використовуючи [функціонал]. Я дізнаюся це за допомогою [методу дослідження].

Де взяти припущення

Припущенням може бути будь-яка думка, що стосується вашого продукту, та в якій ви сумніваєтесь. Якщо, як і я, любите структурованість, ось кілька ідей від Джеффа Готельфа (детальніше почитати про це можна в його книзі "Lean UX"):

Щоб краще зрозуміти такий підхід, ось приклад гіпотез, сформованих для PDPro:

Як їх тестувати

Під час створення продукту нові ідеї з'являються постійно (зазвичай о другій ночі 😴). В результаті вони повинні потрапити до:

• Переліку припущень/гіпотез – якщо ідея здається важливою і може позитивно або негативно вплинути на продукт.
• Parking lot – це така собі "парковка" для усіх нових ідей, які не вирішують основну користувацьку проблему та можуть створити зайве навантаження для MVP продукту.

Тестувати все одночасно буде надто складно і для вас, і для респондентів. Тут нам допоможе матриця пріоритезації, яка визначає, що варто дослідити в першу чергу. Цей метод структурує гіпотези базуючись на:

• Цінності – потенційній користі для користувачів і впливу на ваші бізнесові цілі.
• Ризику – можливому негативному впливу на продукт, технічній складності.

Нові гіпотези додаються або коригуються постійно, це не фіксований процес. Пріоритезація ж має відбуватися перед плануванням наступних досліджень, оскільки саме вона визначає, що буде тестуватись далі.

Рухайтесь швидше за допомогою AI

Ми живемо в час, коли штучний інтелект стає потужнішим щотижня, якщо не щодня. Коли я починав роботу над PDPro, АІ міг робити значно менше, ніж те, на що він спроможний сьогодні. Та один підхід залишається актуальним навіть через рік після того, як я його вперше спробував.

Claude Projects

Це функціонал інструменту Claude AI, який дозволяє створити спеціальний робочий простір для вашого проекту. Уявіть супер розумного тімейта, що знає все на світі та пам'ятає усі дрібниці вашого продукту. І до того ж він ще й доступний 24/7.

Подібна функція наразі вже наявна й у інших АІ чатах, та з мого досвіду саме Claude дає найкращі результати для нашого кейсу (дослідження, дизайн, програмування).

Як його налаштувати

• По-перше, придбайте підписку, вона цього вартує (ціна станом на написання матеріалу – 20$/місяць).
• Створіть новий проект у Claude.
• Завантажте основні документи, пов'язані з вашою ідеєю, у так званий Project Knowledge. Можете почати з опису проблеми, користувачів та гіпотез, які ми обговорили раніше. Ці файли надалі працюватимуть як база знань для AI-йки.
• Вкажіть конкретні інструкції щодо того, як Claude повинен вам допомагати (наприклад, його тон мови, персону, яку він має імітувати у відповідях тощо).
• Створюйте стільки чатів у межах цього проекту, скільки потрібно.

Якщо відчуваєте, що у вас недостатньо знань чи досвіду, щоб власноруч скласти усі продуктові артефакти з "Big Idea", використайте цей АІ підхід у вигляді вашого асистента – пишіть так, як вважаєте за правильне, ставте запитання, просіть поради та створюйте документацію разом з ШІ. Згодом ви зможете також завантажити її у Project Knowledge в цьому ж проекті.

Важливо розуміти, що знання проекту – це не те, що налаштовується лише один раз, а документація, яка змінюється та поповнюється з часом. Дуже зручно, що Claude дозволяє прикріпляти Google Docs та Sheets в додачу до звичайних файлів. Таким чином вам не потрібно буде перезавантажувати документи після кожного їхнього оновлення, адже вони автоматично підтягуватимуться до найновішої версії.

Що він вміє

Коли мені, наприклад, потрібно було підготувати якийсь продуктовий артефакт (скажімо, сценарій тестування користувачів), я створював окремий чат і просив Claude написати чернетку. Це допомагало розпочати роботу не з нуля, а вже з чимось в руках. Також наступні рази, коли мені треба було створити подібний новий сценарій, я міг з легкістю повернутися в той самий чат.

Детальніше про можливості Claude та інших АІ інструментів для продуктових дизайнерів розповідаю в окремій статті.

Його сильні сторони

Збереження контексту в усіх чатах: Оскільки ваші розмови знаходяться в одному проекті, не потрібно щоразу повторювати однаковий промпт чи нагадувати щось про попередню розмову, починаючи новий чат. ШІ завжди звертатиметься до Project Knowledge у своїх відповідях – особливо, коли ви прямо про це попросите.

Корисні поради, нові знання та навчання: Якщо все налаштовано правильно, в 90% ситуацій ви будете отримувати чудові результати. Клод звісно ж робитиме помилки. Проте це гарна можливість вивчати нове, адже ШІ вміє пояснювати будь-які концепти простими словами та ще й з прикладами на основі вашого продукту.

Погляд на ідеї з різних точок зору: Ми завжди частково упереджені у своєму мисленні, тому корисно час від часу чути чужу думку, навіть якщо вона від ШІ. Тим більше ви можете спеціально попросити Claude відповідати вам у вигляді різних персон та детально пояснювати свої рішення.

Допомога в аналізі даних: Це одна з задач, яку штучний інтелект виконує найкраще. Наприклад, я використовував його для інтерпретації результатів опитування та тестування користувачів. І займало це лічені хвилини, а не години, якщо порівнювати з ручним аналізом.

Його слабкі сторони

• AI не може приймати фінальні рішення, це завжди буде вашим завданням. Потрібно мати принаймні трішки досвіду в сфері, про яку ви спілкуєтеся зі штучним інтелектом, щоб розуміти різницю між гарними та поганими порадами.
• Основна ціль всіх AI асистентів – відповісти вам, навіть якщо вони не знають правильної відповіді. Тому в деяких випадках слід спеціально просити ШІ казати "я не знаю", якщо він не може знайти потрібну інформацію.
• Також майте на увазі, що найкращі результати будуть від спілкування англійською. Та й для вас це буде додаткова практика іноземної мови.

Промпт-інжиніринг

Якість результатів залежить від кількості інформації, яку ви надаєте штучному інтелекту. Правильно налаштуйте проект і будьте трохи точнішими у своїх запитах. Наприклад, замість того, щоб написати "Create a user survey", скажіть "I'd like you to create a user survey based on the knowledge from this project. Before you proceed, ask me any clarifying questions you have". Таким чином, AI сам скаже, що йому потрібно знати, щоб згенерувати найкращу для вас відповідь.

Роки два тому я прочитав кілька гайдів по промпт-інжинірингу та переглянув курси про AI. Навіть почав писати нову статтю про найпотужніші техніки, але... ШІ розвивається настільки швидко, що матеріал став застарілим ще до того, як я встиг його дописати. Чому я про це згадую? Бо все-таки залишився один лайфхак, який можна використати, коли ви не впевнені, чи достатньо якісним є ваш запит. Просто відправте цей шаблон в АІ чат:

Як це вплинуло на мою роботу

Використання Claude Projects значно скоротило час, який я витрачав на дослідження та створення продуктових артефактів. Це як мати кофаундера, що завжди ділиться своїм досвідом та відкритий до спілкування (виняток – коли закінчуються токени 🥲).

AI є потужним інструментом, але не магічною паличкою. Використовуйте його для доповнення своїх навичок і прискорення процесу, проте завжди зважайте на власне мислення.

Що ми встигли зробити?

• Перетворили звичайну ідею на "Big Idea"

• Чітко визначили проблему, описали ЦА

• Сформували наші припущення та гіпотези

• Налаштували Claude як свого AI асистента

Що далі?

• Послухаємо, що кажуть потенційні користувачі

• Підготуємо та проведемо перші юзер тести

• Подивимося на конкурентів

Слухайте користувачів

В ідеальному світі дизайн процес передбачає користувацькі інтервʼю та модеровані тестування. В реальності ж на це часто немає часу, ресурсів, а іноді й бажання. Хоч дизайн – це професія, що вимагає багато спілкування з людьми, якось так співпало, що переважна більшість дизайнерів тривожиться від однієї думки про інтервʼю.

Я вважаю, ця інтровертність навпаки виховує найкращих профі своєї справи. Адже, якщо тобі важко спілкуватися з респондентами, ти краще підготуєшся до зустрічі та більш якісно слухатимеш співрозмовника.

З іншого боку, інтервʼю та тести не завжди потрібні для вашого продукту. Як мінімум, коли ви лише починаєте. Гарні результати можна отримати й за допомогою звичайного опитування. Це чудовий інструмент для швидкої перевірки ідей і, як результат – кращого розуміння своєї аудиторії.

Я, наприклад, таким чином дізнався кілька неочікуваних інсайтів для PDPro, що вплинули на його майбутній розвиток.

Як проводити опитування

Створіть його з ШІ: AI-асистент, якого ми налаштували в попередньому розділі, чудово справляється з цим завданням – генерує запитання, варіанти відповідей, економить час і підкидає ідеї, про які ви могли й не подумати.

Використовуйте правильні запитання: Надайте перевагу закритому типу запитань з підготовленими відповідями. Чому? Все просто – людям лінь писати розлогі тексти, а ось обирати готові варіанти значно легше. Таким чином більшість дійде до кінця форми. Ставте відкриті запитання лише обмежено, а краще спробуйте для цього інші методи досліджень.

Налаштуйте Google Forms: Це легко, безкоштовно і до того ж експортується у форматі CSV, який чудово пасує для подальшого AI-аналізу.

Знайдіть (і змотивуйте) учасників: Цільтесь на 100 респондентів – оптимальну кількість, що дасть вам правдиві дані з низькою похибкою. Замість спаму запрошення в рандомних ТГ чатах пишіть особисто і ввічливо просіть поділитися досвідом. Використовуйте правильні спільноти, та обов'язково орієнтуйтеся на вашу юзер персону. Немає сенсу скидати опитування рандомним людям, якщо вони не є цільовою аудиторією.

Щоразу вдосконалюйтесь: Використовуйте інсайти не лише для покращення свого продукту, а й щоб зрозуміти, як зробити наступне опитування легшим для респондентів та кориснішим для вас.

Будьте готові до сюрпризів: Не дивуйтеся, якщо після аналізу результатів ви побачите несподівані речі. Саме користувачі скажуть вам, який функціонал є необхідним, а що можна залишити на майбутнє. Цілком нормально також змінити бізнес модель на основі фідбеку. Краще покращувати подібні речі на старті продукту, ніж банкрутувати після запуску.

Багато хто припускається критичної помилки під час створення опитувань, а саме ставить запитання про майбутнє. Наприклад:

• "Чи заплатили б ви за додаток, який би міг…?"

Тоді як завжди краще дізнаватися про минулий досвід респондента:

• "Чи користувалися ви раніше додатком, який міг…?"
• "Якщо так, чи платили ви за нього?"
• "Чи була ця сума для вас виправданою? Чому?"

Переглянути оригінальну форму, щоб використати її як референс, можна тут.

Немодеровані юзер тести

Немодеровані дослідження можуть дати як кількісні, так і якісні дані та є ідеальним варіантом для валідації на ранніх етапах продукту. Цей підхід вимагає менше часу і ресурсів у порівнянні з класичними модерованими зустрічами.

Якщо ви заздалегідь налаштували Claude Project, завантаживши туди документацію про продукт, штучний інтелект швидко згенерує вам сценарій тестування. На жаль, робить він це не ідеально, іноді пропонуючи упереджені завдання та запитання, тому заздалегідь підтягніть теорію про дослідження і готуйтеся трохи редагувати вручну.

На момент написання статті вже існує безліч ШІ інструментів для генерації дизайну. Хоч я, коли починав створювати PDPro, дизайнив ваєрфрейми в Excalidraw та зʼєднував їх у прототип в фігмі, не раджу вам використовувати такий підхід сьогодні. Рік тому це був гарний та швидкий процес, але зараз ви можете створити повноцінні інтерактивні прототипи гарної якості за допомогою v0, Lovable, Bolt, Readdy, Magic Patterns та навіть Figma Make.

Детальніше про користування цими АІ інструментами розповідаю на лекціях для Service.so: перша та друга.

Щодо платформи для проведення юзер тестів – більшість дизайнерів обирає Maze, хоч, на мою думку, існує краща альтернатива від Useberry. У них банально потужніший безкоштовний план, що досить практично для фаундерів-початківців. Також туди можна додати посилання з прототипу зробленого АІ, щоб підготувати флоу тестування. Тобто вам навіть не потрібно вручну зʼєднувати для цього прототип у фігмі.

Пошук респондентів

Тут все просто, якщо ви вже проводили користувацькі опитування та просили в них залишити контакти для тестування (завжди так робіть наприкінці). Зверніться до цих чудових людей і попросіть взяти участь в новому дослідженні. Покличте щонайменше 5-10 учасників, щоб виявити більшість юзабіліті проблем.

Аналіз результатів з АІ

Навіщо робити щось складно, якщо можна зробити це легко? Правило "80/20" гарно пасує для всього процесу створення MVP, в тому числі й для аналізу результатів, отриманих з досліджень.

Наприклад, я після збору даних просто скопіював результати з Useberry у свій Claude Project і попросив AI зробити наступне:

• Систематизувати сирі дані в зручні для прочитання таблиці та графіки.
• Знайти патерни в поведінці/відповідях респондентів.
• Порівняти їх з моїми припущеннями та гіпотезами, описаними в Big Idea. Визначити ті, що (не) підтвердилися.
• Надати ключові висновки з рекомендаціями щодо наступних дій.

Результат – зекономлені години ручного аналізу та об'єктивні інсайти, які я сам міг би пропустити. ШІ швидко визначив припущення, що спрацювали і підказав, які потребують коригування, надавши поради для наступної ітерації PDPro.

Зверніть увагу, що не треба сліпо вірити штучному інтелекту. Завжди варто додатково виконувати завдання хоч і швидко, але самостійно, а потім порівнювати ваші думки з результатом АІ-йки.

Також памʼятайте, що тестування – це не лише про підтвердження ваших улюблених ідей, а й про пошук помилок та постійне вдосконалення.

Дослідіть конкурентів за лічені хвилини

Чи здавалося вам коли-небудь, що звичайний аналіз конкурентів забирає багато часу? На щастя, я розгадав секрет, як зробити його швидко і якісно – знову за допомогою ШІ. Перш за все, потрібно знати, кого ви досліджуєте:

• Знайдіть конкурентів, зверніть особливу увагу на непрямих, адже може здатися, що ваш продукт не має аналогів, тоді як вони насправді існують, просто в іншому вигляді.
• Якщо важко самостійно це зробити – перегляньте результати опитувань користувачів, їхні інсайти щодо подібних продуктів.

Perplexity та Liner – ваші помічники

Хоч наразі навіть ChatGPT має функцію глибоких досліджень, саме ці два інструменти, з мого досвіду, дають найкращі результати. Також круто те, що у них є щедрі безкоштовні плани, яких достатньо для невеликого дослідження.

Головне – не просіть АІ просто "зробити аналіз конкурентів". Через цю помилку більшість вважає ШІ джерелом дезінформації. Та насправді проблема не в штучному інтелекті, а в поганому запиті.

UPD: Після написання цього матеріалу Claude також випустили свій аналог глибоких веб досліджень. Ця функція поки у беті, та результати все одно виходять дуже якісні. Проте, на відміну від Perplexity/Liner, доступ є лише для платних користувачів.

Мій шаблон, який можна перевикористати

Відкрийте раніше налаштований Claude Project, створіть новий чат та відправте туди ось цей промпт. Зауважте, що якість результату залежить від знань ШІ про ваш продукт. Примітка: це шаблон для створення промпту. Тобто після його використання ви отримаєте результат, який потрібно скопіювати і окремо відправити в Perplexity або Liner.

Декілька важливих інсайтів для PDPro, які я отримав за допомогою цього простого методу:

• Конкуренти пробують допомогти широкій аудиторії, тоді як PDPro фокусується саме на айтівцях, створюючи персоналізований досвід.
• Найкрутіші фічі конкурентів ховаються за пейволом, PDPro ж вдосконалюватиме ваші професійні навички відразу після безкоштовного онбордингу.
• Потужні продукти мають потужні ком'юніті і PDPro не виняток – разом з вами ми створимо місце, де кожен впливатиме на досвід наступного.
• Подібне дослідження допомогло краще зрозуміти, яка бізнес модель та вартість є звичною для продуктів у цій категорії.

Окрім ШІ обовʼязково зробіть такий аналіз власноруч. Подивіться сайти конкурентів, поклікайте їхні додатки, запишіть загальні враження. Потім відправте власні думки разом з результатом з Perplexity чи Liner у той же Claude чат, де раніше генерували промпт на основі шаблону. Це підсилить результат та допоможе вам впевнитися, що AI ніде не помилився.

Що нового ми дізналися?

• Як зрозуміти користувачів за допомогою опитувань

• Як провести немодеровані юзер-тести

• Як дослідити конкурентів за допомогою ШІ

Що далі?

• Створимо перший лендінг для свого продукту

• Перетворимо користувача на героя нашої історії

• Займемося "нудними", але важливими бізнес-штуками

• Сформуємо структуру продукту та спробуємо новий підхід

Створіть безкоштовний лендінг продукту

У більшості людей ідея розробки вебсайту ще донедавна викликала страх. Здавалося, що це дорого, займає багато часу, і не до кінця зрозуміло, що ж потрібно зробити, крім самого дизайну, щоб врешті-решт його запустити.

Нещодавнє оновлення фігми, а саме Figma Sites, змінило це упередження – тепер ви можете як задизайнити так і запаблішити власний вебсайт, використовуючи вже знайомий інструмент.

Якщо ж хочете максимально прискорити цей процес, можете також скористатися Lovable. Це АІ тул, який наразі найкраще справляється з генерацією лендінгів. Займає такий процес хвилини, що значно швидше у порівнянні з pixel-perfect дизайном у фігмі. Ось приклад подібного сайту, згенерованого з одного промпту під час написання цієї статті.

P.S. Він не ідеальний і там є багато речей, які можна покращити. Але все ж як для п'яти хвилин роботи – результат непоганий. А якщо цільова аудиторія вашого продукту не пов'язана з технологіями чи дизайном, то можете загалом не сильно перейматися про вигляд сайту. Адже головна цінність у його наповненні та історії, яку цей лендінг розповідає. Створити ж такий сторітелінг нам допоможе StoryBrand Framework, який розберемо вже згодом.

Кому це потрібно

По перше, фаундерам, що хочуть провалідувати ідею. Вам навіть не обов'язково мати готовий продукт, щоб перевірити його потенціал. Іноді достатньо створити сайт, який описує ідею та має кнопку з певним закликом до дії, наприклад, "Зареєструватися". Та ось секрет – ця кнопка не буде нікуди вести. Вона просто покаже вам за допомогою аналітики, скільки людей зайшло на сайт і скільки з них натиснуло на СТА. Таким чином зможете оцінити, чи взагалі ваша ідея комусь цікава.

По-друге, фаундерам, які хочуть створити базу юзерів для майбутнього запуску продукту. В цьому випадку ваш call-to-action має відправляти людину на список очікування, де вона зможе залишити контакти для подальшого зв'язку.

Скільки це коштує

Існує міф, що створення лендінгу потребує великих вкладень. Не дарма ж люди наймають цілі команди, які місяцями працюють над сайтом. Правда? Ну, майже... Звісно, якщо у вас величезний бізнес, то й потреби відповідні. Та якщо ви лише починаєте, цей процес може легко коштувати вам нуль гривень. Адже перераховані вище АІ інструменти мають чудові безкоштовні плани. Також, якщо плануєте створити waitlist, можете використати для цього звичайний Google Forms.

Що врахувати на майбутнє

Персональний домен: Це єдине, за що вам ймовірно треба буде заплатити. Проте мати персоналізований лінк також не настільки важливо на початку підприємницького шляху. Якщо ж захочете, придбати його можна, наприклад, на сайті GoDaddy. Коштуватиме приблизно $15-20 на рік.

Аналітика: З часом, коли сайт отримає більше трафіку, інструменти для аналітики допоможуть підтверджувати чи спростовувати ваші припущення. Скористатися для цього можна Google Analytics, PostHog тощо.

Реклама: Спочатку раджу орієнтуватися на органічне зростання через безкоштовний маркетинг, як-от публікації на LinkedIn. Пізніше ж можна буде купити рекламу, щоб залучити користувачів з нових джерел. Детальніше про різні типи маркетингу поговоримо у наступних секціях.

Зробіть свого користувача героєм

StoryBrand – одна з тих речей, про які хотілося б дізнатися раніше на своєму дизайнерському шляху. Чомусь цей підхід не настільки популярний серед українських фахівців, проте він точно заслуговує на вашу увагу.

Це метод сторітелінгу, де користувач є головним героєм, тоді як ваш продукт – шляхом до його успіху. StoryBrand використовують не лише в айті, а й навіть для написання книг та кіносценаріїв. Спробуйте пригадати структуру улюбленого фільму і зрозумієте закономірність.

Як створити StoryBrand з Claude

1. Якщо досі цього не зробили, проведіть дослідження користувачів та по-справжньому зрозумійте їх. Складіть юзер персону, що базується на основі результатів.
2. Загугліть шаблон для StoryBrand, який буде вам до вподоби (вони всі більш менш однакові).
3. Спочатку заповніть його власноруч. Далі завантажте у раніше налаштований Claude Project і попросіть ШІ поради щодо покращення.
4. Результат – комунікація, яка справді резонує.

Бізнеси схильні розповідати, про те, що їхні продукти найкращі в світі. Та чи пам'ятаєте ви хоч один хороший приклад такого підходу? Я теж ні. Тому що всі переймаються лише собою. Навіть ви, читаючи цю секцію, робите це просто через бажання покращити комунікаційні навички. Вам швидше за все байдуже на PDPro. То чому ж користувачі вашого продукту мають цікавитися лише тим, наскільки він чудовий?

Топ-бренди говорять не про себе, а про людей. Про їхні проблеми та як їх вирішити за допомогою продуктів. І найголовніше – як стати кращою версією себе та уникнути можливого провалу.

Ось приклад лендінгу, який я робив для PDPro за допомогою no-code інструмента (на той час АІ ще не був таким потужним). Його наповнення та структура створена саме за допомогою StoryBrand фреймворку.

Дисципліна проти натхнення

Створюючи продукт, потрібно розуміти, що в довготривалій перспективі дисципліна є важливішою за натхнення. Останнє допомагає генерувати класні ідеї, запалює у вас вогонь, але саме дисципліна формує рутину, яка з часом дає результати.

Зручно мати план з чіткими цілями та завданнями. Звісно ж в реальності усі ці дедлайни навряд чи справдяться, але такий підхід все одно триматиме вас в тонусі. Ось кілька популярних методів, які можна використати:

• OKRs: Що ви хочете досягти та як це виміряти?
• SMART: Сформулюйте чіткі, вимірювані цілі з дедлайнами.
• 4DX: Зосередьтеся на важливому, відстежуйте та перевіряйте прогрес.
• The One Thing: Виконуйте лише одне найважливіше завдання за раз.
• NCTs: Скажіть, чого ви хочете, вирішіть, як це зробити, розбийте на таски.

Усі вони дуже схожі між собою. Для PDPro, продукту, який я створюю, щоб, по суті, змінити ваше тимчасове навчальне натхнення на дисципліну, я обрав NCTs. Адже він, на мою думку, найлегший для розуміння.

Приклад NCT

Не відкладайте "нудне" на потім

Бізнес модель, дослідження ринку, фінансовий план – цікаві та важливі кроки, які часто відкладаються або ж взагалі забуваються аж до запуску продукту. Згодом такий підхід лише призводить до проблем. Щоб уникнути їх, давайте детальніше розберемося з кожним поняттям.

Бізнес модель

Це те, як продукт створює та продає свою цінність. Поширені варіанти:

• Freemium: Базові функції є безкоштовними, додаткові – платними (ChatGPT)
• Subscription: Місячна або річна плата за доступ (Netflix)
• E-commerce: Продаж товарів онлайн (Rozetka)
• Advertising: Безкоштовний контент, заробіток на рекламі (Instagram)
• Marketplace: Метч продавця з покупцем, прибуток з комісії (Prom)

Оберіть модель, виходячи з того, що та кому продаєте. Можете комбінувати кілька різних, але на початку краще дотримуватися простоти. Наприклад, підписка – це гарний варіант для продуктів, що надають постійну цінність. Також він генеруватиме вам передбачуваний і регулярний дохід.

Дослідження ринку

Воно допомагає зрозуміти потенційний розмір цільової аудиторії, що є важливим для оцінки зростання вашого продукту. У безкоштовному доступі мало ринкових звітів, тому потрібно підходити до цього креативно. Наприклад, досліджуючи PDPro, я перевірив кількість зареєстрованих ФОПів по кведах, щоб оцінити, скільки приблизно дизайнерів та девелоперів працює в Україні.

Також з цим гарно допоможуть ті ж самі АІ інструменти для глибоких досліджень, про які я згадував в частині щодо аналізу конкурентів. Якщо ж бажаєте зануритися в тему ще глибше – почитайте про ТАМ, SAM і SOM.

Фінансове планування

Це метод прогнозу фінансових показників, за допомогою якого ви в табличці рахуєте орієнтовні витрати та визначаєте свої фінансові цілі на рік (або більше) вперед. Навіть якщо ви лише початківець чи, як я, погано розумієтесь у темі фінансів – все одно спробуйте це зробити. Адже поки не порахуєте, ідея "точно" здаватиметься вам прибутковою...

З усім цим нам знову ж таки допоможе Claude. ШІ, базуючись на його наявних знаннях про продукт, зможе допомогти вам розібратися у темі фінансовго планування, скласти чернетку подібної таблички, а також надасть відповіді на будь-які запитання. В таких ситуаціях дуже круто працює метод ELI5 – "explain like I'm five". Штучний інтелект гарно справляється з аналогіями щодо складних тем та наводить легкі для розуміння приклади. Якщо ж хочете повчитися і ще й поспілкуватися в процесі, раджу спробувати режим голосу в додатку Perplexity.

Звичайно, фінансовий план краще робити разом з бухгалтером, якого можна буде найняти вже після запуску MVP, отримання перших користувачів і можливо навіть інвестицій. Та все ж "такий собі" план > відсутність плану.

LTV:CAC

Lifetime Value – це сума грошей, яку один користувач в середньому приносить вам протягом повного періоду користування продуктом. Тоді як Customer Acquisition Cost – те, скільки ви витрачаєте на залучення такого користувача. Співвідношення LTV до CAC використовують, щоб оцінити фінансовий стан бізнесу. У нашому ж випадку ним можна скористатися, щоб передбачити, наскільки фінансово привабливою є ваша ідея.

Загальноприйняте правило – мати від:

• 3:1 для США та Європи
• 5:1 для України

Тобто для продуктів, що орієнтуються на український ринок, LTV повинно бути трішки більшим. Це зумовлено складнощами ведення бізнесу в порівнянні з іншими країнами.

Якщо ви входите в ту меншість, яка прочитала цю частину і справді пішла робити дослідження ринку, фінансовий план тощо – вітаю, ви на крок ближче до підприємницького майбутнього. Якщо ж порахували все і зрозуміли, що ваше співвідношення є меншим за 3-5:1, don't panic. Ще раз подумайте над бізнес моделлю, оптимізуйте витрати на розробку/підтримку продукту і залучення користувачів або, в крайньому випадку, збільшіть ціну за продукт.

Просувайтесь за допомогою PESO

Це абревіатура типів медіа, що поділяються на Paid, Earned, Shared та Owned. Кожен з них має свої плюси та мінуси.

Shared – те, з чого варто почати

Це контент, яким ви ділитесь в соціальних мережах. Такий підхід безкоштовний і простий у використанні. Просто оберіть платформу, де знаходиться ваша цільова аудиторія та взаємодійте з нею. Наприклад, для PDPro, орієнтованого на українських айтівців, LinkedIn став для мене очевидним вибором.

Приклади: Instagram, Telegram, X, TikTok тощо.

Earned – те, що будує довіру

Цей варіант потребує більше зусиль, проте й дає відповідні результати. "Зароблені" медіа – це публічність, яку ви можете отримати безкоштовно, зазвичай через чужі рекомендації або ж публікації на відомих майданчиках. Наприклад, я проводжу лекції по запрошенню, пишу статті, де ділюся щирим досвідом дизайну та застосуванням штучного інтелекту. І це чудовий спосіб побудувати власний бренд, можливо навіть залучити потенційних користувачів для мого майбутнього продукту.

Приклади: згадки у медіа, відгуки, сарафанне радіо.

Owned – тут ви створюєте правила

"Власні" медіа – це платформи, які ви особисто контролюєте та на яких відстежуєте повну аналітику. Наприклад, лендінг зробить ваш продукт більш реальним в очах користувачів. Також це чудовий спосіб проявити креативність, адже у вас не буде обмежень класичних соціальних мереж чи медіа.

Приклади: лендінг, блог, ньюслетер.

Paid – те, що коштує $$$

Цей варіант має бути, як то кажуть, last resort. Спочатку варто спробувати перші три, зрозуміти, як вони працюють, і вже після цього вкладатися у просування. На сьогодні є купа безкоштовних інструментів та інформації, що допоможуть вам отримати перших користувачів з мінімальними витратами. Тоді як після запуску MVP та залучення додаткових ресурсів, звісно ж, є сенс додати платні медіа у свою маркетингову стратегію.

Приклади: інтернет реклама, спонсорований контент.

Як ним користуватися

Створіть контент-план, щоб чітко розуміти, що, коли і де постити. Встановіть цілі (наприклад, "отримати 100 людей у waitlist PDPro"). Розвивайте особистий бренд, взаємодійте з людьми та діліться цінним досвідом. Варто також час від часу аналізувати і коригувати вашу стратегію.

Поєднайте СJM з Service Blueprint

Коли я тільки починав вивчати дизайн, завжди було цікаво, як люди винаходять нові методи досліджень чи активностей. Під час роботи над PDPro я нарешті це зрозумів – якщо не можете знайти потрібний метод, створіть його самі. Не обовʼязково бути гуру чи мати десятки років досвіду. Головне, щоб вам було корисно.

Саме так я і зробив, коли шукав підхід, який міг би допомогти мені одночасно розуміти, що користувачі PDPro будуть бачити перед очима та що відбуватиметься в технічній частині продукту.

Чого не вистачає в традиційних підходах

СЈМ чудово пасує для візуалізації взаємодії людини з продуктом, тоді як Service Blueprint – для відображення системних дій на кожному з етапів користування. Мені ж треба було щось, що б показувало усе й відразу. Після довгого гугління та прочитання статей я так і не знайшов подібного методу, тож, власне, створив свій.

Розгляньмо його на прикладі

Спочатку я горизонтально розташував усі етапи шляху користувача (journey stages) – діскавері, онбординг, перша взаємодія з продуктом, підписка на Pro версію. Для кожного з них вертикально розписав такі користувацькі категорії:

• User goals – чого користувач намагається досягнути (зібрати в одному місці всі навчальні посилання з телеграму, браузерних вкладок тощо).
• User actions – які дії він виконує (проходить онбординг PDPro).
• Touchpoints – місця перетину з продуктом (лендінг PDPro).

Також додав бізнес категорії:

• Business goals – чого намагається досягти бізнес (донести unique value продукту, залучити користувача).
• Metrics – які дані корисно відстежувати на цьому кроці (к-сть людей, що повністю пройшли онбординг, та на якому кроці більшість відвалюється).

Завершив цей список системними категоріями:

• Frontstage system actions – системні дії, видимі для юзера (запропонувати користувачу зручний спосіб додавання навчальних посилань, а також легкий імпорт браузерних вкладок).
• Backstage system actions – системні дії, приховані від юзера (проаналізувати додані посилання, визначити корисні та нерелевантні).
• Support providers – інтеграції та third-party провайдери (Convex database, AI model API).

Цей підхід допомагає побачити повну картину продукту та його прогалини, перевірити, чи збігаються бізнес та юзер цілі, зрозуміти, де система може бути технічно складною і відповідно спростити її.

А також така активність змусить вас визначити потрібні технології та інтеграції ще до початку створення дизайну. Це корисно, адже таким чином ваш майбутній продукт у фігмі виглядатиме максимально схоже до реальної розробки.

Простий покроковий туторіал

1. Почніть з ШІ – я використав Claude Project для створення чернеток обох артефактів.
2. Відкоригуйте драфти та допрацюйте їх вручну
3. Скомбінуйте їх, просто-на-просто поєднавши усе в одну табличку, адже кроки (горизонтальні колонки) в СЈM i Service Blueprint зазвичай однакові – різниця лише в категоріях (вертикальних рядках).
4. Немає ідеального шаблону – в інтернеті безліч прикладів як CJM, так і Service Blueprint, та кожен з них чимось відрізняється. Тому сміливо редагуйте структуру відповідно до потреб саме вашого продукту.
5. Сфокусуйтеся на наповненні, адже головне не візуальне оформлення, а те, що ви в результаті дізнаєтеся. Проста Google таблиця працюватиме не гірше за FigJam дошку.

До речі, я назвав цей метод "Service UX Мар", проте відкритий до кращих ідей для неймінгу.

Архітектурний план вашого продукту

Уявіть, що будуєте будинок з нуля. Який варіант оберете:

Більшість мала б обрати "А". Та чомусь дизайнери зазвичай відразу стрибають в UI-фазу без чіткого плану. Саме тут вступає в гру Information Architecture, скорочено – IA.

Що таке ІА (не плутати з АІ)

Це структурована діаграма, що показує усі елементи навігації інтерфейсу. Проведіть аналогію з підготовкою до будівництва чи ремонту – потрібно зрозуміти, що, де і як має бути розташовано, перш ніж обирати меблі чи фарбу для стін.

Інформаційна архітектура допоможе вам зібрати всю навігацію в одному місці, виявить прогалини в структурі, підготує до UI-фази та дасть чітке уявлення, що саме треба дизайнити. До того вам же не доведеться тримати купу ідей в голові та хвилюватися, що щось забудеться.

KISS – keep it short and simple

Хоч ІА можна зробити дуже детальною, я особисто надаю перевагу простоті. Service UX Map з минулої секції мені дуже з цим допоміг. Також для PDPro я описав лише чотири рівні структури, наприклад:

• 1 рівень – Онбординг
• 2 рівень – Кроки онбордингу
• 3 рівень – Запитання на кожному кроці
• 4 рівень – Можливі варіанти відповідей

Як створити ІА за допомогою АІ

По-перше, перепрошую за каламбур. По-друге, я використав для цього свій Claude Project, адже він вже мав потрібну документацію та знав купу всього про PDPro. І хоч результат першої спроби навряд чи вийде ідеальним, зате він:

• Згенерує якісну чернетку для кік-старту роботи
• Зекономить вам години часу та сил
• Нагадає про дрібні деталі, які легко забути

Яких помилок слід уникати

• Не створювати ІА взагалі
• Створити надто складну ІА з купою рівнів навігації
• Зробити щось, що пізніше й самостійно не розберете

Менше функціоналу = більше функціоналу

Фаундери-початківці зазвичай вважають, що усе важливо. Вони намагаються створити величезний продукт зі всім можливим функціоналом, який користувачі хотіли б мати. Опис MVP-вимог врятує вас від того, щоб розробляти продукт протягом років та в результаті так його й не запустити.

Модель ICE

Цей метод пріоритезації простий та швидкий у використанні – якраз те, що нам потрібно. Спочатку відкрийте список всього функціоналу, який хотіли б розробити. Далі оцініть кожну ідею по шкалі від 1 до 10 за трьома критеріями:

• Вплив (Impact): наскільки, на вашу думку, користувачі потребують цей функціонал.
• Впевненість (Confidence): наскільки ви впевнені, що він буде корисним для продукту.
• Легкість (Ease): наскільки легко його буде реалізувати, враховуючи як створення дизайну, так і технічну розробку.

В результаті просто помножте три оцінки між собою. Функціонал з найбільшим результатом матиме найвищий пріоритет. Хороші вимоги – це не те, що ви створюєте, а те, що ви НЕ створюєте.

Врахуйте обмеження

Варто заздалегідь подумати про обмеження, перш ніж починати розробку. Наприклад, якщо плануєте дати користувачам безкоштовний доступ/тимчасовий траял/фріміум – визначте, чим звичайний план відрізнятиметься від платного, які ліміти будуть у різних версіях, як ви мотивуватимете користувачів переходити на платну підписку тощо.

Що ми наразі маємо?

• Лендінг, створений за нуль гривень, а також якісний сторітелінг

• Дисципліну та досяжні цілі завдяки NCTs

• Бізнес-модель, розуміння ринку та фінансовий план

• Service UX Map, інформаційну архітектуру та чіткі MVP вимоги

Що далі?

• Знайдемо якісні дизайн референси

• Дізнаємося про психологічні трюки в дизайні на прикладі PDPro

Пошук дизайн референсів

Я шукаю референси вже після створення інформаційної архітектури, щоб переконатися, що добре розумію структуру продукту. Також найпрактичніше робити це після намальованих паперових вайрфреймів або ж згенерованого прототипу за допомогою АІ. Таким чином ви сфокусуєтесь спочатку на досвіді, а не вигляді.

Ця послідовність допомагає уникнути двох поширених помилок:

1. Витрата часу на пошук референсів без розуміння того, що вам справді потрібно.
2. Пряме копіювання чужого дизайну замість реалізації власних ідей.

Де знайти хороші приклади

Найкращими референсами є скріншоти реальних продуктів. Ось мій топ-3 сайтів для натхнення:

Mobbin – Платна, проте дуже якісна база мобайл і десктоп рефенесів. Можна шукати по назві продукту, по окремому компоненту чи сторінці. Також є можливість ввести шматок тексту, який вас цікавить і глянути, чи подібне копі використовується в інших продуктах.

The Component gallery – Перелік популярних дизайн систем та компонентів. Корисно переглянути, якщо плануєте використовувати для майбутньої розробки конкретну бібліотеку.

Ridne – Підбірка гарних українських лендінгів. Автор також веде телеграм канал, де щодня ділиться чудовими референсами.

Як зібрати їх докупи

Створіть FigJam борду та додайте секції для кожної важливої частини інтерфейсу. Наприклад, розділіть їх по сторінках чи юзер фловах. За бажанням також додайте стікери з поясненням, чому ви вибрали саме цей референс. Це допоможе впевнитися в якості підібраних скріншотів, а також вам буде легше пригадати основні ідеї, коли приступите за фазу дизайну.

Додатково раджу зібрати окрему секцію саме зі style-мудбордом – покажіть кольорову палітру, один-два шрифти, ідеї для логотипу тощо. Спробуйте описати загальне відчуття від UI, яке хотіли б отримати. Таким чином ви задизайните не просто гарний продукт, а справжній бренд.

Ось, до прикладу, як я описав PDPro:

• Мінімалістичний і простий – звичні UX-патерни, достатньо вільного простору.
• Елегантний – нейтральна палітра з багатим СТА, а також рідний українцям шрифт Road UI.
• Catchy (не зміг перекласти) – гейміфікований досвід з моїм песиком Пемі в ролі маскота.
• Щирий – прямолінійний і дещо жартівливий tone of voice.

З якого пристрою почати

Дуже зручно як підбирати референси, так і дизайнити саме під mobile-first. Адже, якщо створите чудовий досвід на маленькому тачпад дисплеї, точно зможете відтворити його на десктопі. І навпаки – якщо спочатку зробити потужний дизайн під великий екран, швидше за все треба буде сильно постаратися та піти на компроміси, щоб якісно адаптувати його для мобільних пристроїв.

Психологія дизайну

Чомусь так склалося, що дизайн-кейси на таких сайтах як Behance чи Dribbble мають дуже схожу стуктуру – гарна заставка, вступ, трохи результатів досліджень, можливо якийсь стильний таймлайн з чітким початком та кінцем, ну і звісно ж дизайн система з переліком використаних кольорів, шрифтів тощо. Цей підхід гарно виглядає, але, на мою думку, вже давно застарів.

Загалом стаття, яку ви зараз читаєте, є моєю спробою переосмислити створення продуктових кейсів. Далі, власне, поговоримо не просто про UI, а про те, що змушує його працювати – психологію дизайну.

Розповідатиму на прикладі PDPro. Не тому, що хочу його продати (хоча, звісно, щиро вірю в цей продукт), а тому, що саме на ньому я пройшовся через усі етапи, спробував різні підходи та зрозумів, що працює, а що – ні.

Три прості запитання, що покращать UX вашого продукту

Коли створюєте продукт мрії, дуже легко застрягнути в функціоналі та гарному дизайні. Без розвитку емпатії до користувачів, зростає ризик створення чогось, що круто виглядатиме, але не принесе очікуваного результату. Користувачам достатньо ставити всього лише три запитання, щоб отримати корисні інсайти:

1. Якби у вас була магічна паличка, і ви могли миттєво [отримати цінність], як би це вплинуло на ваше життя?
2. Розкажіть про останній раз, коли ви намагалися [виконати дію]. Як це було? Що завадило вам досягти [цілі]?
3. Яка ваша найбільша складність, якщо говорити про [проблему]? Чому це вдається вам настільки складно?

Такі прості запитання змушують респондентів розповідати історії замість того, щоб давати закриті відповіді. А історії допомагають нам зрозуміти емоційну складову, яку стандартні дослідження зазвичай не показують.

Практичний приклад

Скажімо, ви створюєте додаток для навчання, схожий до PDPro. У такому випадку ви могли б запитати у людей:

• Якби у вас була магічна паличка, і ви могли миттєво відсортувати всі навчальні матеріали (статті, відео, курси тощо) в одному місці, як би це вплинуло на ваше життя?
• Розкажіть мені про останній раз, коли ви пробували дотримуватися плану професійного розвитку. Як це було? Що завадило вам його повністю завершити?
• Яка ваша найбільша складність, коли намагаєтесь визначити, що варто вчити наступним для розвитку своєї кар'єри? Чому це так складно?

Перше запитання розкриває мотивацію користувачів – чому вони хочуть діяти, тоді як друге та третє показують складнощі на шляху до їхніх цілей.

Чому ваша ідея може не працювати

Якщо користувачі не роблять те, чого ви від них очікували, створюючи продукт – зазвичай це через наступні причини:

• Їх недостатньо цікавить результат (низька мотивація).
• Ваше рішення сприймається заскладним (воно вимагає забагато часу, грошей чи розумового ресурсу).
• Юзери не знають, як та коли діяти (немає чіткого заклику до дії – СТА).

Можливо ці три запитання і здаються вам надто простими, та вони створюють різницю між дизайном, що просто гарно виглядає та дизайном, який справді покращує життя людей.

Психологічні прийоми в PDPro

Після проходження онбордингу "Скіл-профіль" є першим, що користувач бачить на головній сторінці додатку. Ця секція починається з пояснення вашого професійного грейду, наступного можливого рівня та підказує, на якому етапі ви зараз знаходитесь, показуючи прогрес-бар з підписом "Отримано скілів для підвищення: 4/9".

Чому це працює:

Число "9" відчувається більш зрозумілим, ніж відсоткове значення, та більш досяжним, ніж двоцифрове число (навіть якщо порівняти його з 10, яке відрізняється лише на один пункт). Цей ефект називається "Cognitive ease", і усі ми щодня бачимо його на цінниках у магазинах ($9.99).

Показуючи "4 вивчені навички" відразу ж після онбордингу, PDPro також створює ефект "Loss aversion", який пояснює, що страх втрати є потужнішим, ніж потенційне задоволення від отримання нового. До того ж покращувати навички на основі наявного прогресу буде набагато легше, ніж починати з нуля. Це підкріплюється ефектом "Sunk cost" – люди приймають рішення, враховуючи не лише майбутню користь, а й вже витрачені ресурси (час, гроші, зусилля).

Кольори впливають на поведінку

Після вашого рівня (т.зв. грейду) скіл-профіль показує спочатку кар'єрні цілі та сильні навички і лише потім – ваші прогалини у знаннях. Така послідовність не випадкова.

• По-перше, користувач чітко розуміє, куди він рухається.
• По-друге, показуючи зелені ✅ перед червоними❗, формується зона для зросту – коли ви спочатку бачите щось, в чому є успішними, стає легше сприймати свої слабкі зони.
• По-третє, скіл-профіль завершується інформацією про орієнтовну поточну зарплатню та можливості її збільшення, що мотивує людину до розвитку.

Результат: Я на правильному шляху → Я вже маю певні навички → Я бачу, що потрібно покращити → Я розумію потенційну вигоду.

Послідовність має сенс

Після ознайомлення з власним скіл-профілем (який тригерить мотивацію до розвитку) ви одразу ж переходите до наступної секції – "Активного PDP". Тут можна дізнатися, що і як потрібно вчити, щоб розвинутися у своїй професії. Такий підхід використовує "Psychological continuity principle": якщо мотивація висока, відразу показуйте користувачу шлях уперед.

Інтерактивне навчання

Ідея "Активного PDP" виходить за межі звичайного менеджменту посилань на цікаві навчальні матеріали. Є кілька незначних трюків, які потужно впливають на UX:

• PDPro показує орієнтовний час вивчення матеріалу (наприклад, 18 хвилин, щоб прочитати статтю). Це техніка під назвою "Cognitive load optimization", що допомагає ментально підготуватися та підвищує ймовірність того, що ви почнете вчитися, адже заздалегідь розумієте, скільки зусиль вам на це піде.
• Також тут використовується "Progressive disclosure" – на головній сторінці PDPro показує вам лише одне навчальне посилання замість усіх, що наразі є в активному PDP. Це допомагає користувачу сфокусуватися на поточному завданні, а не відчувати стрес від великої кількості усього того, що ще потрібно буде вивчити.
• Тема PDP, яка зображена зверху секції (наприклад, використання ШІ у дизайні) прямо пов'язана з прогалинами у ваших знаннях зі скіл-профілю. Це "Motivation-action bridge", який прямо з'єднує те, що вам потрібно знати, з тим, як його отримати.

Ефект взаємності

Я, наприклад, засмучуюсь, якщо додаток вимагає оплату ще до того, як надасть мені хоча б якусь цінність. Саме тому PDPro пропонує покращений функціонал лише після того, як ви:

• Отримаєте свій особистий кар'єрний портрет на основі резюме, ваших навчальних вподобань та аналізу актуальних топ-вакансій на ринку.
• Автоматично відсортуєте усі свої цікаві посилання, які до цього хаотично зберігалися у веб вкладках чи телеграмі.
• Створите та вивчите свій перший PDP, чим станете на крок ближче до досягнення професійних цілей.

Цей психологічний ефект дуже простий – люди набагато охочіше дадуть вам щось у відповідь (наприклад, оформлять підписку) після того, як відчують щиру цінність.

Ефект інвестиції

На Paywall сторінці візуалізація кар'єрного прогресу користувача разом із його орієнтовною поточною та майбутньою зарплатнею – це не просто UI-йка для краси. Це психологічний прийом, який пов'язує підписку з вашим професійним розвитком. Він робить місячну вартість мізерною в порівнянні з потенційним підвищенням та змінює ваше ставлення до підписки, перетворюючи її на інвестицію.

Ефект втрати

Помітили, що "отриманий функціонал" позначений зеленим кольором, тоді як платний – залишається сірим? Цей візуальний прийом створює ефект неприйняття втрат, адже люди переживають через збитки сильніше, ніж радіють здобуткам такого ж розміру.

Емоційний зв'язок

Мила біла собачка знизу пейволу – це не просто декоративний елемент, а маскот PDPro, який впливає на емоції користувача:

• Він додає елемент сюрпризу та позитиву якраз перед тим, як людина ухвалює рішення щодо підписки.
• Милі собачки (та й будь-які персонажі) активують у нас інстинкт турботи і викликають приємні емоції.
• Маскот створює зв'язок між користувачем і додатком значно сильніший, ніж зв'язок між користувачем та функціоналом.

Як перетворити "треба вивчити" на "хочу вивчити"

Помічали, що іноді навчання дається важко, тоді як в інших випадках затягує вас на години? Різниця не лише в контенті, а й в тому, як спроектований досвід самого вивчення. Коли він відповідає принципам роботи нашого мозку, витрачається набагато менше сили волі, аби вивчити щось нове.

Більшість планів професійного розвитку (PDP) невдалі, тому що вони надто довгі, нудні та узагальнені. PDPro вирішує цю проблему – додаток створює коротші навчальні плани, що дають швидке відчуття досягнення, чим також підтримують вашу мотивацію.

Правило початку і кінця

Людський мозок добре запам'ятовує, як ситуації починаються та як вони закінчуються. Натомість те, що відбувається всередині, ми призабуваємо. PDPro використовує цей факт – сторінка з активним навчальним планом має яскравий, привабливий дизайн, який викликає приємні відчуття, коли ви лише починаєте навчання. В порівнянні з усіма іншими екранами додатку, саме цей є найконтрастнішим.

Коли ви завершуєте PDP, з'являється швидка та кольорова анімація, що підкріплює відчуття досягнення. До того ж виконані плани виглядають набагато простіше порівняно з активним – там менше кольорів та елементів дизайну. Це підсвідомо підштовхує вас почати новий PDP, щоб знову отримати той яскравий, приємний досвід.

Відчуття досягнення

PDPro робить навчання більш захопливим, використовуючи наше природне бажання доводити справи до кінця:

• Короткі навчальні матеріали працюють краще за узагальнені цілі.
• Чітка кількість часу, потрібна на вивчення кожного посилання, дає оцінити ресурс, який вам потрібно буде витратити.
• До того ж зверху відображена й кількість PDP, що залишилися для якісного опанування цієї навички – вона мотивує вас не зупинятися на досягнутому.

Приємним бонусом є можливість легко створити нотатки прямо в PDP. Це допоможе користувачу зосередитися на засвоєнні матеріалу, а не на триманні дрібниць в голові.

Милий маскот (знову)

Пем – біла собачка, що у цьому випадку з'являється, коли для посилання відсутнє прев'ю. Цей трюк перетворює те, що могло б викликати розчарування (відсутність зображення), на легку посмішку. Маскоти також допомагають із брендингом – ви з більшою ймовірністю згадуватимете "додаток з милою собачкою, яка допомагає мені вчитися", ніж "платформу для професійного розвитку".

Висновок

Занурюйтесь в деталі кожного артефакту, про який було згадано, навчайтеся новому та прокачуйте свої підприємницькі навички. Адже найкращі дизайнери – це не ті, чиїми руками клієнти створюють макети у фігмі, а спеціалісти, які власноруч проходять через увесь процес створення з нуля до готового рішення.

Попереду мене ще чекає довгий і дуже цікавий шлях розробки. На щастя, поріг входу в програмування на момент створення цієї статті значно нижчий, ніж коли я лише починав працювати над PDPro.

Тож, якщо все вдасться, згодом побачите продовження цієї статті – цього разу вже про технічну складову створення продукту за допомогою ШІ.

Якщо ж хочете прокачати свої навички використання АІ та слідкувати за процесом створення PDPro, приєднуйтесь до Телеграм чату, де зможемо разом поспілкуватися.

P.S. Для найдопитливіших ділюся лінками на оригінальний Figma файл та справжню Big Idea з усіма секретами 🤫.